- жартівливо
- Присл. до жартівливий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
жартівливо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
ми — нас, займ. особ. 1 ос. мн. 1) Уживається для називання двох чи багатьох осіб разом із тим, хто говорить. || Уживається на позначення групи людей, зв язаних спільним походженням, заняттями, поглядами і т. ін., до якої входить і мовець. ||… … Український тлумачний словник
штрафний — а/, е/. 1) Прикм. до штраф. || Який є штрафом. || у знач. ім. штрафна/, но/ї, ж., жарт. Чарка або келих горілки, вина, що їх мусить випити той, хто спізнився. || у знач. ім. штрафни/й, но/го, ч. Те саме, що Штрафни/й уда/р (кидо/к). •• … Український тлумачний словник
катюша — і, ж., розм. Жартівливо пестлива назва гвардійського реактивного міномета, встановленого на автомашині … Український тлумачний словник
травестувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Переробляти художній поетичний твір, звичайно надаючи йому жартівливо комічної форми … Український тлумачний словник
фесценіни — ів, мн. У Стародавньому Римі – жартівливо лайливі пісеньки, що виконувалися на народних святах … Український тлумачний словник
хапатня — Хапатня: жартівливо: гостина, де можна нахапатися, де дають багато їсти [IV] частування, угощування [14,I] частування [XII] … Толковый украинский словарь
пустотниця — ці, ж. Пт. Жінка, яка сприймає усе легко, жартівливо … Словник лемківскої говірки